коса дор

сущ. коса;

нареч. сухо; холодно; нехотя;

1) с какой-л. талией 2) приталенный; \коса пальто пальто в талию; орöм \коса а) с тонкой талией; б) затянутый в талии

коса; \коса дор лезвие косы; \косаöн ытшкыны косить косой; \коса тöчитны точить косу; \коса лопатитны ( зудъявны) отбить косу (бруском или лопаткой); лысва вылас и ныж \косаыс лэчыт погов. пока роса и коса остра; соотв. коси, коса, пока роса. ciя кыдз кык дора \коса он и нашим и вашим (букв. он как обоюдоострая коса)

2) окраина; обочина;

3) кромка;

4) кайма;

5) околыш;

6) лезвие, остриё;

7) обрез;

8) крайность;

9) отдалённая область, отдалённый район; окраина

2) объектн. за;

ковка, поковка, отковка

2) свалить, повалить; опрокинуть;

3) сбить, притупить; переточить ( лезвие);

см. тж. нальны в 1 знач.

см. тж. уськӧдны в 6 знач.

неперех. сиять; мерцать;

1) общ. банка, лавка, мель, парта, песчаная коса, скамейка, станок, штабель дров, положение партера (борьба), прилавок (напр., мясника), банка (скамья для гребцов), верстак, отмель, партер (борьба), банк, скамья

2) комп. архив данных, группа устройств, набор устройств, ряд устройств

3) геол. глыба горной породы, пропласток, слой, твёрдый чётко отграниченный пласт, песчаная гряда (в русле реки), пачка (угля), пласт

4) авиа. гряда облаков

5) разг. ряд цилиндров (напр. V-образного ДВС)

6) воен. бруствер, приступок, гряда (напр. облаков), банкет

7) тех. береговой рельеф, каретка, поленница, прилавок, риф, банка (для гребцов), штабель (дров)

8) метеор. скопление (льдов, облаков)

9) юр. банк-владелец счёта, обслуживающий банк

10) экон. банковское учреждение

11) фин. банк (учреждение, банковская система)

12) горн. пачка, пласт (горной породы)

13) дор. берма, коса

14) текст. веретённая планка, кольцевая планка

15) выч. банк данных, информационный банк, куб памяти, колода (напр. перфокарт), банк памяти, серия устройств

16) нефт. (чётко ограниченный) пласт, оторочка

17) пищ. витрина

18) микроэл. банк регистров

19) ВМФ. сиденье

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);

2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;

3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);

4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;

5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.

* * *

1. n (pl scarves)

1) шарф, кашне

2) краватка, галстук

3) траурна пов'язка

4) церк. єпитрахиль

5) військ. перев'язь; черезплічник

6) амер. довга вузька доріжка на стіл

7) пов'язка (для хворої руки, ноги)

8) косий край, скіс, зріз

9) буд. з'єднання замком; врубка

10) орн. баклан

11) поздовжній розріз у туші кита

2. v

1) надівати у вигляді шарфа; накидати

2) обкутувати (оповивати), як шарфом

3) буд. з'єднувати замком, зрощувати

4) різати навкіс; обписувати кути (край)

5) робити пази (виїмки)

6) розрізати тушу кита впродовж

7) здирати шкіру

* * *

1) шарф; кашне

2) краватка

3) жалобна пов'язка

4) cл. довга вузька доріжка на стіл

5) вiйcьк. перев'яз

6) цepк. єпитрахиль

1) надягати у вигляді шарфа, накидати на плечі ( накидку)

2) огортати, обвивати

1) скіс ( крайки), коса крайка

2) бyд. з'єднання замком; косий замок; врубка

1) бyд. з'єднувати в замок, зрощувати

2) різати навскіс, скошувати; обтісувати край, кути

3) робити пази, виїмки

1) нож || ножевой;

2) спец. нож ( режущая часть инструментов);

1) общ. линза колчедана, пласт гальки, пласт гравия, пласт колчедана

2) геол. банка, сложенная из гравия, галечниковая отмель, гравелистая отмель, коса, сложенная из гравия, песчаная отмель, пласт хрящеватого гравия и гальки, пластовая залежь колчедана, слой хрящеватого гравия и гальки, слой наноса

3) дор. гравийная отмель, залежь гравия

     ἀκτή

    I

    ἥ

    1) мука

    

(ἀλφίτου ἀ. Hom.)

    2) зерно, хлеб на корню Hes.

    II

    дор. ἀκτά ἥ

    1) крутой морской берег, взморье

    

(ἀκταὴ προβλῆτες Hom.; βαθύκρημνοι ἀκταί Pind.; ἀ. ἀμφίκλυστος Soph.)

    2) речной берег

    

(Νείλου Pind.; Σιμόεντος Aesch.)

    3) мыс, коса; полуостров Xen., Arst.

    

ἀκταὴ διφάσιαι κατατείνουσι ἐς θάλασσαν Her. — два мыса выдаются в море

    4) возвышенность, высота

    

(χλωρὰ ἀ. Soph.)

     χηλή

    дор. χᾱλά ἥ

    1) копыто

    

(χηλαὴ ποδῶν, sc. τῶν πώλων Eur.; ταύρου Anacr.)

    2) клешня

    

(τοῦ καρκίνου Arst.)

    3) лапа или коготь (sc. ὀρνίθων Aesch., Soph.; τοῦ λύκου Theocr.)

    4) выступ

    

(τοῦ τείχους Xen.)

    5) волнорез, мол или плотина Thuc., Plut., Diod.

    6) мыс, коса

    

(τοῦ Πειραιῶς Thuc.)

    7) (pl. χηλαί) созвездие Весов Plut.

1) шарф; кашне

2) краватка

3) жалобна пов'язка

4) cл. довга вузька доріжка на стіл

5) вiйcьк. перев'яз

6) цepк. єпитрахиль

1) надягати у вигляді шарфа, накидати на плечі ( накидку)

2) огортати, обвивати

1) скіс ( крайки), коса крайка

2) бyд. з'єднання замком; косий замок; врубка

1) бyд. з'єднувати в замок, зрощувати

2) різати навскіс, скошувати; обтісувати край, кути

3) робити пази, виїмки

1) рот || ротовой;

2) пасть; зев;

3) устье;

4) дуло; жерло;

5) горлышко (верхняя суженная часть сосуда, посуды);

2) тех. наварить, приварить, сварить;

3) перен. палить;

перех. обметать;

I: 1. низ, нижняя часть чего-л.

дно

2. изнанка

таги гиребон подворотник

таги ғалбер отсевки, отруби

таги хирман вымолотки

тагу рӯй низ и верх

либоси таг нижнее бельё

3. в сл. предл. и словосоч.: таги гапро кофтан, таги корро кофтан доискиваться до сути дела, допытываться, стремиться разузнать причину, подоплёку чего-л.

таги дили касеро фаҳмидан а) по-нять кого-л.

б) распознать мысли и намерения кого-л.

таги остин карда додан дать тайком (напр., взятку)

таги по кардан а) топтать, растаптывать

стереть с лица земли

б) унижать

таги тути бедонаро кофтан искать лёгкого пути, искать лёгкой наживы

таги чашм кардан а) следить

надзирать

б) приметить, иметь виды на кого-л.

тагу рӯ шудан перевернуться

аз таги дор гурехта(гӣ) прожжённый жулик, мошенник

аферист

аз таги дил искренне, от души

аз таги чашм нигоҳ кардан (нигаристан) смотреть исподтишка, украдкой

аз таги гап пай бурдан, ба таги гап расидан понять суть и причины чего-л.

ба таги дасти худ гирифтан касеро взять кого-л. под своё начало, взять в своё подчинение

ба таги думи касе хор бастан опорочить кого-л.

ба таги кор мондан быть чересчур загруженным

ба таги пои худ нигоҳ карда гаштан поступать осмотрительно

быть осторожным

дар таги бинӣ разг. под носом у кого-л., совсем близко

дар таги гап мондан подвергнуться критике, подвергнуться упрё-кам, нападкам

(дар) таги коса нимкоса аст пог. тут что-то есть, здесь что-то кроется

II: см. так II